колоть

коло́ть

колоть — несов., кольнуть — сов.

колоти, кольнути; (перен.: язвить — еще) підколювати, підколоти, разг. шпигати, шпигнути, штрикати, штрикнути

колоть глаза кому чем — перен. разг. колоти очі кому чим, випікати очі кому чим, цвікати в очі кому що