конец

коне́ц

Кінець; (пространственный предел действия, состояния чего-л. — еще) край, краю

без конца — без кінця, без краю, без кінця-краю

в конце года — наприкінці року, на кінець року

в конце концов — кінець кінцем, урешті-решт, врешті-решт, зрештою

до конца — до кінця, до краю; (окончательно) остаточно

на худой конец — разг. у найгіршому разі

под конец — під кінець, наприкінці, наостанку, разг. насамкінець

положить конец чему — покласти край чому

со всех концов — звідусіль, звідусюди