косить

коси́ть

I

(косой, косилкой; перен.) косити, кошу, косиш

косить траву — косити траву

эпидемия косит людей — епідемія косить людей

II

1) (направлять вкось) перекошувати, кривити

2) (смотреть искоса, сбоку) косити, скошувати

косить глаза (глазами) — косити очі, косити очима, скошувати очі

3) (страдать косоглазием) косити