кстати

кста́ти

нар.

до речі; (к месту — еще) до діла, до ладу; (вовремя — еще) (саме) упору, (саме) впору, вчасно, саме вчас

как нельзя кстати — дуже до речі, дуже до доречно, дуже до до діла, дуже до вчасно

кстати сказать — вводн. сл. до речі (кажучи)