лицо

лицо́

1) обличчя, лице, вид

лицом к лицу — віч-на-віч

на одно лицо — разг. на один штиб, на один кшталт, на один манір

не к лицу кому — не личить кому, не випадає кому

творческое лицо — перен. творче обличчя

черты лица — риси обличчя

лицом вниз — долілиць

2) (личность) особа

в лице кого — в особі кого

от лица кого — від кого, від імені кого

юридическое лицо — юр. юридична особа

3) лингв. особа