напрямик
напрями́к
нар. разг.; = напрямую
навпростець, разг. навпрошки; (перен.: без утайки) прямо, навпростець, напрямки, разг. навпрост; (откровенно — еще) щиро, відверто
Російсько-український словникнапрями́к
нар. разг.; = напрямую
навпростець, разг. навпрошки; (перен.: без утайки) прямо, навпростець, напрямки, разг. навпрост; (откровенно — еще) щиро, відверто
Російсько-український словник