Російсько-український словник

напрямик

напрями́к

нар. разг.; = напрямую

навпростець, разг. навпрошки; (перен.: без утайки) прямо, навпростець, напрямки, разг. навпрост; (откровенно — еще) щиро, відверто

Російсько-український словник