особый

осо́бый

1) (особенный) особливий; (необычный — еще) незвичайний; (исключительный — еще) винятковий

без особых замечаний — без особливих зауважень

особые заслуги — особливі заслуги

особые приметы — особливі прикмети

особые способности — виняткові здібності, незвичайні здібності

2) (отдельный, не общий) окремий, відрубний, осібний; (специальный — еще) особливий

особое мнение — окрема думка, окремий погляд

особый отдел — особливий відділ

уделить особое внимание — приділити особливу увагу