отгонять

отгоня́ть

отгонять — несов., отогнать — сов.

1) (кого-что) відганяти и відгонити, відігнати (кого-що); (прогонять — еще) проганяти, прогнати (кого-що); (отбиваться от кого-, чего-л. — еще) обганяти, обігнати (кого-що), обжену (кого-що), обженеш (кого-що), разг. обганятися, обігнатися (від кого-чого чим)

2) (производить отгонку) спец. відганяти, відігнати, переганяти и перегонити, перегнати

отгонять навязчивую мысль — відганяти настирливу думку