относить

относи́ть

относить — несов., отнести — сов.

відносити, віднести; (переносить) переносити, перенести; (к кому-чему — причислять — еще) зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити (до кого-чого); (объяснять чем-л.) пояснювати, пояснити; (приписывать) приписувати, приписати

отнести к разряду чего — зарахувати до розряду чого, залічити до розряду чого, віднести до розряду чого

отнести на более поздний срок — перенести на пізніший термін, перенести на пізніший строк

отнести расходы на его счет — віднести витрати за його рахунок, віднести витрати на його рахунок

ошибку следует отнести к его небрежности — помилку слід приписати його недбайливості, помилку слід приписати його недбальству, помилку слід пояснити його недбайливістю, помилку слід пояснити його недбальством

сооружение собора относят к XII веку — спорудження собору відносять до XII століття, спорудження собору відносять до XII сторіччя