отстающий
отстаю́щий
1) який відста, що відстає
2) прил. відстаючий; (отсталый) відсталий; (в учебе) невстигаючий
отстающий ученик — невстигаючий учень
Російсько-український словникотстаю́щий
1) який відста, що відстає
2) прил. відстаючий; (отсталый) відсталий; (в учебе) невстигаючий
отстающий ученик — невстигаючий учень
Російсько-український словник