погубить

погуби́ть

Погубити, згубити, загубити, разг. збавити; (привести к гибели — еще) занапастити; (испортить, перевести — еще) знівечити, понівечити; (бесцельно истратить) змарнувати; (уничтожить — еще) знищити; (извести — еще) звести; (человека — еще) звести зі світу

погубить свою жизнь — занапастити своє життя, занапастити свій вік