пойти

пойти́

1) піти; (отправиться — еще) податися; (двинуться — еще) рушити

он далеко пойдет — перен. він далеко сягне

поди-ка сюда — ходи лишень сюди, ходи-но сюди

пойти пешком — піти пішки

пошел вон! — бран. іди геть!

2) (начать) разг. почати

и пошел врать — та й узяв брехати, та й ну брехати, та й давай брехати

3) (начаться) разг. початися, разг. піти

ему пошел восемнадцатый год — йому вісімнадцятий пішов, йому на вісімнадцятий пішло, йому на вісімнадцятий повернуло

поди ж ты, поди-ка — а диви, ти диви

пойти в кого — удатися в кого, уродитися в кого

коли на то пошло — разг. як на те пішлося

пошел дождь — пішов дощ, почався дощ

пошло к тому — пішлося на те, повернуло на те

этот цвет ей не пойдет — цей колір їй не личить, цей колір не до лиця