покоиться

поко́иться

1) (пребывать в покое) перебувати в спокої, покоїтися; (отдыхать) спочивати

здесь покоится прах чей — тут спочивають останки чиї, тут спочиває прах чий, тут покоїться прах чий

2) (на чем — лежать) лежати (на чому); (опираться) спиратися (на що); (стоять) стояти (на чому); (перен.: основываться — еще) базуватися, ґрунтуватися

вывод покоится на прочных основаниях — висновок лежить на міцних підвалинах, висновок лежить на міцних основах, висновок спирається на міцні підвалини, висновок спирається на міцні основи