полный

по́лный

1) повний, повен

2) (совершенный, абсолютный) повний, цілковитий

в полной безопасности — у цілковитій безпеці

в полной мере — повною мірою

в полном ли ты уме? — чи ти сповна розуму?, чи при повному розумі?

в полную силу — на повну силу

полная луна — місяць у повні, повня, повний місяць

полная средняя школа — повна середня школа

полное затмение — астр. повне затемнення

полный до краев — повний ущерть, повний (аж) по (самі) вінця

полным ходом — на повний хід, повним ходом

3) (толстый) повний; (о человеке — еще) огрядний, опасистий, разг. натоптаний; (о теле — еще) тілистий