помимо

поми́мо

предл.

с род. п. крім, опріч, окрім (кого-чого); (минуя) без (кого-чого); (без участия кого-л.) поза (ким-чим); всупереч, усупереч

помимо воли — (невольно) мимоволі, мимохіть, несамохіть

помимо всего прочего — крім усього іншого

помимо его желания — поза його бажанням

помимо того — крім того; (к тому же) до того (ж)