поникать

поника́ть

поникать — несов., поникнуть — сов.

никнути, поникнути; (склоняться) хилитися, похилитися, схилятися, схилитися

поникнуть головой — схилити голову, похилити голову

поникнуть духом — занепасти духом, підупасти духом, зневіритися