пора

I пор`а

1) (период) пора, доба; (время) час, часи, година

в летнюю пору — літньої пори, улітку, літом

в самой поре — саме на порі

в самую пору — саме в час, саме в впору; (по мерке) саме до міри

в ту пору — на той час, під той час, тоді

в эту пору — на цю пору, на цей час, тепер

давно пора было это сделать — давно слід було це зробити

до каких пор? — до якого часу?, доки?

до недавних пор — донедавна, до недавньої пори

до поздней поры — до пізнього часу, до пізньої години, допізна

до сих пор — (до настоящего времени) досі, дотепер, до сього часу; (до этого места) до цього місця

до тех пор, пока ... — доти, поки ...; поти, поки ...; до того часу, поки ...; аж доти

на первых порах — перший час, спершу, спочатку, разг. попервах

на ту пору — у той час, на ту пору, у ту пору, тоді

с давних пор — здавна, віддавна, з давнього часу, від давнього часу, з давньої давнини, з давнього-давна, з давніх-давен

с каких пор? — разг. відколи?

с некоторых пор — з певного часу, з якогось часу

с тех пор — відтоді, з того часу, від того часу

с тех пор как — відколи; з того часу як, від того часу як

2) сказ. час, пора

пора возвращаться домой — час повертатися додому, пора повертатися додому

II п`ораед.; см. поры

пора