поражать

поража́ть

поражать — несов., поразить — сов.

1) уражати, вражати

его поразил паралич — його розбив параліч

поразить громом — уразити громом, ударити громом

поразить до глубины души — уразити в саме серце, вразити в саме серце

2) (разбивать) розбивати, розбити; (побеждать) побивати, побити

поразить неприятеля — розбити ворога, розгромити ворога

3) вражати, уражати

новость поразила его — новина вразила його, новина здивувала його, новина приголомшила його

это поражает воображение — це вражає уяву

4) юр. позбавляти, позбавити