порешить
пореши́ть
1) (решить) разг. вирішити, порішити; (обычно с неопр. — еще) покласти; (закончить — еще) кінчити, закінчити
2) (убить) разг. рішити, порішити
Російсько-український словникпореши́ть
1) (решить) разг. вирішити, порішити; (обычно с неопр. — еще) покласти; (закончить — еще) кінчити, закінчити
2) (убить) разг. рішити, порішити
Російсько-український словник