Російсько-український словник

порча

по́рча

см. портить

1) (действие) псування, (оконч.) зіпсуття; (приведение в негодность) нівечення, знівечення

2) (повреждение) пошкодження, ушкодження

3) (испорченность) зіпсуття, зіпсованість

4) (последствия сглаза, колдовства) этн. причина

Російсько-український словник