порядок

поря́док

1) порядок; (состояние налаженности, организованности — еще) лад, ладу

в порядке исключения — як виняток

все в порядке — усе як слід, усе в порядку; (перен.: благополучно) усе гаразд

для порядка — для порядку, задля порядку; (для соблюдения обычая) для годиться

конституционный порядок — конституційний порядок

общественный порядок — громадський порядок

поддерживать порядок — підтримувати порядок, дотримувати порядку, дотримуватися порядку, пильнувати ладу

приводить в порядок что — давати лад чому, робити лад чому, упорядковувати що приводить себя в порядок, впорядковувати що

приводить себя в порядок — опоряджатися

призывать к порядку — закликати до порядку

соблюдать порядок — дотримувати порядку, дотримувати ладу, дотримуватися, додержувати порядку, додержувати ладу, додержуватися порядку, додержуватися ладу, зберігати порядок

это в порядке вещей — це звичайна річ, це природна річ, це нормально, це природно

2) (строй, режим) лад, порядок; (обычай, обыкновение) звичай, звичаю (мн.: общественные отношения) порядки, звичаї

3) (последовательность) порядок; (очередь следования — еще) черга

в порядке очереди — по черзі

идти своим порядком — іти своїм звичаєм, іти своєю чергою

4) (способ) порядок

в административном порядке — адміністративно, адміністративним порядком

в спешном порядке — негайно

явочным порядком — явочним порядком

5) (тип, род чего-л.) рід, роду

дело такого порядка — річ ось яка

соображения тактического порядка — міркування тактичного роду, тактичні міркування