правда

пра́вда

1) сущ.; сказ. правда

и (то) правда — та й справді

не правда ли? — чи ж не так?, хіба ж не так?

по правде говоря — вводн. сл. правду кажучи, щиро кажучи

2) (нар. и вводн. сл.: в самом деле) справді, правда, дійсно

3) (уступительный союз: хотя) правда, щоправда