право

пра́во

I сущ.

право

быть в праве — мати право

водительские права — права водія

гражданское право — юр. цивільне право

лишиться права — позбутися права

обладать всеми правами — мати всі права

по какому праву? — (за) яким правом?, з якого права?

с полным правом — маючи повне право, з цілковитою підставою

II вводн. сл. разг.

справді, разг. далебі, бігме

право слово — разг. далебі, бігме, справді