приканчивать
прика́нчивать
разг.; приканчивать — несов., прикончить — сов.
кінчати, кінчити, сов. скінчити, покінчити; (добивать) добивати, добити; (сов.: убить разг. — еще) рішити, порішити
Російсько-український словникприка́нчивать
разг.; приканчивать — несов., прикончить — сов.
кінчати, кінчити, сов. скінчити, покінчити; (добивать) добивати, добити; (сов.: убить разг. — еще) рішити, порішити
Російсько-український словник