прикол
прико́л
(свая, вбитая в землю) прикіл; (кол) кіл, кола; (колышек) кілок
на приколе — на припоні, на прив'язі
стоять на приколе — мор. стояти на причалі, стояти на приколі
Російсько-український словникприко́л
(свая, вбитая в землю) прикіл; (кол) кіл, кола; (колышек) кілок
на приколе — на припоні, на прив'язі
стоять на приколе — мор. стояти на причалі, стояти на приколі
Російсько-український словник