Російсько-український словник

прикол

прико́л

(свая, вбитая в землю) прикіл; (кол) кіл, кола; (колышек) кілок

на приколе — на припоні, на прив'язі

стоять на приколе — мор. стояти на причалі, стояти на приколі

Російсько-український словник