приходиться

приходи́ться

приходиться — несов., прийтись — сов.

1) приходитися, прийтися; (сов.: пригодиться) знадобитися, придатися

прийтись кстати — прийтися до ладу

прийтись по вкусу — припасти до смаку

2) (падать на какой-л. день, на долю и т. п.) припадати, припасти

3) (быть необходимым, неизбежным) безл. доводитися, довестися; (случаться) траплятися, трапитися

где придется — де трапиться, де прийдеться

не приходится об этом говорить — не випадає про це говорити

4) (доводиться) доводитися

он приходится мне братом — він доводиться мені братом