пробивать
пробива́ть
пробивать — несов., пробить — сов.
1) пробивати, пробити; (прокладывать дорогу, тропу — еще) прокладати, прокласти, торувати, проторувати; (проламывать) проломлювати, проломити; (тяжелым ударом — еще) провалювати, провалити
2) (сов.: о бое часов, сигнале тревоги и т. п.) пробити
час пробил — перен. час настав
Російсько-український словник