противиться

проти́виться

(кому-чему) опиратися, чинити опір (кому-чому), ставати проти (кого-чого), стаю проти (кого-чого), стаєш проти (кого-чого); (не соглашаться) не погоджуватися (з ким-чим); (возражать) заперечувати (кому, проти чого); (спорить) сперечатися (з ким-чим)