проходить

проходи́ть

проходить — несов., пройти — сов.

1) проходити, пройти; (оставляя за собой что-л. — еще) проминати, проминути; (через что-л. — еще) переходити, перейти

боль прошла — разг. біль пройшов, біль минувся

пройти поворот дороги — проминути поворот дороги, пройти поворот дороги

пройти полем — перейти поле, пройти полем

прошел дождь — пройшов дощ, перепав дощ

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) минати, минути, минатися, минутися, проминати, проминути, спливати, сплисти, збігати, збігти, проходити, пройти

время прошло незаметно — час минув непомітно, час проминув непомітно, час сплив непомітно, час збіг непомітно, час пройшов непомітно