сторона

сторона́

1) бік, боку, реже сторона

в сторону — убік, вбік; (набок — еще) набік

на все четыре стороны — на всі чотири боки, на всі чотири сторони

на той стороне — (улицы, реки и т. п.) по той бік

по правую сторону — праворуч, з правого боку, разг. у праву руч, на праву руч, по праву руч

родственник со стороны отца — родич з боку батька

слабая сторона плана — слабка сторона плану

2) (край, страна) край, сторона

родная сторона — рідний край, рідна сторона

3) юр.; дипл.; астр.; мат. сторона

высокие договаривающиеся стороны — дипл. високі договірні сторони

дневная сторона — астр. денна сторона

сторона треугольника — сторона трикутника