сходить

сходи́ть

I сходить — несов., сойти — сов.

сходити, зійти; (спускаться) спускатися, спуститися; (с лошади) злазити, злізти; (благополучно заканчиваться разг. — еще) минати, минути

ему все сойдет с рук — разг. йому все зійде з рук, йому все зійде з минеться

сходить с холма — сходити з пагорба, спускатися з пагорба

сходить с конвейера — сходити з конвеєра

сходить с ума — божеволіти, навісніти

трамвай сошел с рельсов — трамвай зійшов з рейок, трамвай зійшов з колії

II

(пойти куда-л. и вернуться) сходити; (пойти) піти, піду, підеш

сходить за кем-чем — сходити по кого-що, сходити за ким-чим

сходи посмотри — піди подивися