ум

Розум, реже ум, разг. глузд

без ума (быть) от кого-чего — бути до нестями захопленим ким-чим

в уме ли ты? — разг. чи ти при своєму розумі?

и в уме не было — і на думці не було

сойти с ума — разг. зійти з розуму, з'їхати з глузду; збожеволіти

ума не приложу — ради не дам собі

уму-разуму учить — навчати розуму, наставляти на добрий розум

у него другое на уме — він інше має на думці