упор

упо́р

1) (действие, состояние) упирання, упор

2) (предмет, место, в которое упираются) упор; (подпорка) підпора, підпірка; (сосредоточение внимания) натиск, наголос

бетонные упоры — бетонні підпори

делать упор на чем — робити наголос на чому, робити натиск на чому, наголошувати на чому, підкреслювати що