Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
ара —
Гаразд, добре [VI] — ара (167) < уг. arra — геть, з дороги [MО,V]
Словник з творів Івана Франка
ара —
а́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота папуга
Орфографічний словник української мови
ара —
арара, невідм., ч. Група довгохвостих папуг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ара —
А́РА, невідм., ч. Довгохвостий папуга з яскравим оперенням, поширений у Південній Африці. Миколаївський зоопарк виміняв собі чотирьох рідкісних папуг ара взамін на трьох левенят (із журн.); Ара добре приручаються, але погано навчаються “говорити” (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
ара —
И, ч. Вірмен. Там був Боб, наш Толік і ще якийсь ара — схожий на Мкртчана.
Словник сучасного українського сленгу
ара —
а́ра, ара́ра (з мови тупі-гуарані) група довгохвостих папуг. Поширені в Центральній Америці.
Словник іншомовних слів Мельничука
ара —
Група птахів, складається з кількох видів найбільших за розміром папуг; яскраве забарвлення пера і довгі хвости; ліси Центр. та Пд. Америки; а. червоний, а. блакитний.
Універсальний словник-енциклопедія