бандан

(-а) ч.; мол.

1. Чоловічий головний убір металістів чи неформалів — хусточка, що зав'язується особливим чином круг голови. БСРЖ, 49; ПСУМС, 5. // Хустка, що зав'язується круг голови. Волосся прибрала назад чорною хусткою "бандана" (Є. Кононенко, Зрада).

2. Хустка, що використовується для маскування обличчя на акціях громадської непокори. ПСУМС, 5.

Значення в інших словниках

1. бандан — А, ч. Трикутна хустина, пов'язана на голові; є одним з основних атрибутів байкерів та металістів. Рокерський бандан.  Словник сучасного українського сленгу