бед

(-у) ч.; комп. Пошкоджена ділянка поверхні твердого диску. Синишин, 24.

Значення в інших словниках

1. бед — невідм., комп. Зіпсований сектор на вінчестері або на дискеті. Тобі треба повністю форматнути вінт — кілька бедів є.  Словник сучасного українського сленгу