Словник жарґонної лексики української мови

бичка

(-и) ж., мол., зневажл.

1. Огрядна дівчина з обмеженими розумовими здібностями, переважно з села БСРЖ, 85; ПСУМС, 7.

2. Село. ПСУМС, 7.

3. Дискотека Яйцетряска — дискотека, бичка (Синопсис станіславський необов'язковий).

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. бичка — И, ж., знев. 1. Дівчина, яка всім набридає і дратує. 2. Дурепа.  Словник сучасного українського сленгу
  2. бичка — Бичка, -ки ж. = багнітка. Вх. Пч. II. 37.  Словник української мови Грінченка