бомжара
(-и) ч.; мол. Те саме, що бомж. І коли під широкими вікнами "В дорозі" проходив сивобородий, як біблійний мудрець, бомжара, Стасик Шнапс проводив його тужним, навіть убивчим поглядом (О. Ульяненко, Рецидив); Наче останній бомжара, він затягується недопалком... (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
Короткий словник жарґонної лексики української мови