бурячиха

(-и) ж.; жрм. Те саме, що буряківка. <...> пішов бурячиху тягнути <...> (Є. Пашковський, Вовча зоря).

Значення в інших словниках

1. бурячиха — БУРЯЧИ́ХА, и, ж., розм. Самогон, вигот. із буряку. Тримала мати до дня видачі тієї державної милостині кілька яєць на яєчню і пляшку бурячанки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. бурячиха — И, ж. Горілка з цукрового буряку. Мені з села передали пляху бурячихи.  Словник сучасного українського сленгу