Словник жарґонної лексики української мови

білуха

(-и) ж.; арм.; військ. Натільна солдатська білизна. Балабін.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. білуха — білу́ха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. білуха — -и, ж. Ссавець з родини дельфінових, поширений в арктичних і прилеглих до них водах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білуха — БІЛУ́ХА, и, ж. Ссавець родини дельфінових, поширений в арктичних і прилеглих до них водах. Із зубатих китів велике промислове значення має білуха. Це великий дельфін довжиною до шести метрів і вагою до однієї тонни (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. білуха — БІЛУ́ХА, и, ж. (Delphinapterus leucas). Ссавець з родини дельфінових, поширений в арктичних і прилеглих до них водах. Із ссавців — зубатих китів велике промислове значення мав білуха. Це великий дельфін довжиною до 6 метрів і вагою до однієї тонни (Наука.., 2, 1958, 18).  Словник української мови в 11 томах