вухо
(-а) с., частіше мн. вуха, вух.
1. крим. Чужорідне тіло, вшите у шкіру чоловічого статевого органа, для збільшення його розміру. СЖЗ, 29; ЯБМ, 2, 458.
2. мол.; жарт.-ірон. Жіночі обвислі груди. БСРЖ, 617.
Короткий словник жарґонної лексики української мови