відпочивати —
-аю, -аєш, недок., відпочити, -ину, -инеш, док. 1》 Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної), припиняючи дію, рух і т. ін. || Проводити час на дозвіллі, не працюючи. 2》 перен. Лежати в могилі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відпочивати —
ВІДПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док. 1. Відновлювати сили після втоми припиненням або зміною діяльності, перебуванням у стані бездіяльності чи спокою. Козаки й шведи лежать і відпочивають (Б.
Словник української мови у 20 томах
відпочивати —
Аю, -аєш, недок. Поступатися, не витримувати конкуренцію, бути гіршим. Преферанс, визнаний найінтелектуальнішою картковою грою, сильно «відпочиває» у порівнянні з Magic the Gathering (Єва).
Словник сучасного українського сленгу
відпочивати —
відпочива́ти / відпочи́ти (спочи́ти) се́рцем (душе́ю). Заспокоюватися чим-небудь; знаходити душевний спокій в чому-небудь. Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Панас Мирний); Спасибі тобі...
Фразеологічний словник української мови
відпочивати —
ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
відпочивати —
ВІДПОЧИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПОЧИ́ТИ, и́ну, и́неш, док. 1. Відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної), припиняючи дію, рух і т. ін. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
відпочивати —
Відпочива́ти, -ваю, -єш сов. в. відпочити, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Тоді одпочинемо, як помремо. Ном. № 10031. Ляжмо, сестро, одпочиньмо. ЗОЮР. ІІ. 21.
Словник української мови Грінченка