гомик

(-а) ч.; жрм, мол., крим. Те саме, що голубий 1. Я вертаюсь додому повз Золоті ворота, повз манірну постать не то балеруна, не то гомика, на якій чомусь написано "Ярослав Мудрий" (І. Жиленко, Homo feriens). БСРЖ, 133; ПСУМС, 18.

Значення в інших словниках

1. гомик — -а, ч., розм. Гомосексуаліст.  Великий тлумачний словник сучасної мови