груповичок
(-чка) ч.; мол. Груповий секс; вечірка з груповим сексом. "Мальчики, — казала вона, виходячи на гарячий піщаний берег із пінистих хвиль океану, — влаштуємо сьогодні увечері груповичок?" (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 142.
Короткий словник жарґонної лексики української мови