Словник жарґонної лексики української мови

дестрой

(-ю) ч.; мол.; жарт.

1. Розруха, руїна. Коли мої батьки купували хату, в усій садибі був страшний дестрой. ПСУМС, 21.

2. Гуляння, пиятика з неґативними наслідками. У куми на весіллі був такий дестрой, що тричі міліцію викликали. ПСУМС, 21.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. дестрой — невідм. Виведення з ладу, руйнування, безлад. Ти не звертай увагу на дестрой у кімнаті: у нас вчора була гулянка.  Словник сучасного українського сленгу