дестрой
(-ю) ч.; мол.; жарт.
1. Розруха, руїна. Коли мої батьки купували хату, в усій садибі був страшний дестрой. ПСУМС, 21.
2. Гуляння, пиятика з неґативними наслідками. У куми на весіллі був такий дестрой, що тричі міліцію викликали. ПСУМС, 21.
Короткий словник жарґонної лексики української мови