дрінк

(-у) ч.; мол. Алкогольний напій. * Образно. <...> там сподіваний дрінк і негаданий бульк / витягають із серця пісний пролеткульт <...> (І. Бондар-Терешенко, Поsтебня). БСРЖ, 16; ПСУМС, 23.

Значення в інших словниках

1. дрінк — У, ч. Напій. Новий слабоалкогольний дрінк «Шейк».  Словник сучасного українського сленгу