закумарений
(-а, -е) нарк. Дієпр. пас. мин. ч. до закумарити 1. У заяві для преси невдаха облаяв аргентинських журналістів, які одразу ж написали, що за кермом Марадона був або п'яний або "закумарений" кокаїном (УМ, 19.09.2000).
Короткий словник жарґонної лексики української мови