закусон

(-у) ч.; крим., мол., жрм. Закуска до спиртного. <...> назавтра із останніх своїх лімітів здобуваю казьонки, закусона й до пана Леся миритися. Може ж простить? (Б. Жолдак, Бог буває); "<...> у мене редька добра на городі виросла, як на даний літній момент — найкращий закусон..." (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 201; ПСУМС, 26; ЯБМ, 1, 353.

Значення в інших словниках

1. закусон — закусо́н іменник чоловічого роду закуска жарт.  Орфографічний словник української мови
2. закусон — ЗАКУСО́Н, у, ч., жарг. Те саме, що за́ку́ска 2. – Братва, де ви там? Кінчайте диміти, пора до столу. Інночко, неси закусон, а то терпець уривається! (О. Бердник); – Що будемо? .. – Півлітру! – заволав я. – І якогось закусону! (А. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
3. закусон — У, ч., див. закусь.  Словник сучасного українського сленгу