зварганити
(-ню, -ниш)
1. що; крим. Зорганізувати. ЯБМ, 2, 318. // мол. Приготувати щось їстівне. Може, чайку зварганити? Дуже зручно мати в хаті яйця, масло, сир і каву. З цього можна швидко зварганити сніданок, і причому ситний (С. Пиркало, Зелена Маргарита). ПСУМС, 28.
2. що; мол. Украсти. Зварганили наш фотоапарат. ПСУМС, 28.
3. мол. Зрозуміти щось. — Стояв я ось тут, — тицьнув пальцем за спину, — у шкіфику. А між тими один, ти його знаєш, і в ту ж мить зварганив я, тільки зацикав морду протокольну — його робота. Натурально! (Г. Цимбалюк, Останні проводи).
Короткий словник жарґонної лексики української мови