зробити
(-блю, -биш) док.; крим.
1. що. Вчинити злочин (як правило, крадіжку). БСРЖ, 531; СЖЗ, 48; ЯБМ, 2, 326.
2. кого. Побити когось. БСРЖ, 531; ЯБМ, 2, 326.
3. кого. Убити когось. Ментів він зробив як кошенят і заспокоївся (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 531
Короткий словник жарґонної лексики української мови